На даний момент мобілізаційний вік в Україні встановлено на рівні 18 років, а вік — 25 років і старше. Мали місце пропозиції про можливе зниження призивного віку до 14 або 16 років. Проте Тимочко пояснив, що на даний момент це питання є чисто теоретичним. Наразі все ще існують можливості призивати чоловіків у віці 25 років і старше.
Тимочко підкреслив важливість перегляду системи резервування, особливо для виявлення осіб, які могли отримати свій резервний статус неналежним чином. Крім того, він вказав на необхідність переоцінки освітньої структури, пославшись на нещодавній інцидент з ректором університету, у якого було виявлено незвично велику кількість аспірантів у віці 25 років і старше.
Такі розбіжності підкреслюють необхідність ретельної перевірки, щоб гарантувати, що весь наявний персонал враховано, перш ніж розглядати питання про зниження віку мобілізації.
Обговорення також торкнулося фізичної готовності молодих чоловіків у порівнянні з тими, кому близько двадцяти і тридцяти років. Хоча молоді люди часто вважаються фізично підготовленими, Тимочко стверджував, що чоловіки старшого віку можуть мати таку ж або більшу витривалість і життєвий досвід, що робить їх цінними в бойових сценаріях.
Історичні прецеденти, такі як досвід США у В'єтнамі та участь Росії в Чечні, вказують на те, що мобілізація молодих чоловіків не гарантує військового успіху.
Для підвищення ефективності оборони Тимочко запропонував зосередитися на кращому розподілі ресурсів в існуючих силах, а не на поспішній корекції вікових вимог. Він вважає, що вкрай важливо поліпшити загальну військову підготовку населення старше 18 років, що дозволить створити більш компетентний резерв, який можна буде швидко призвати у разі необхідності.
До діалогу про зниження призивного віку слід підходити обережно, оскільки це може призвести до плутанини серед громадськості. Рішення з цього питання повинні базуватися на ідеях військового керівництва, такого як Генеральний штаб і Верховний головнокомандувач, а не на політичних планах, які можуть привертати увагу сенсаційними заявами.
Щодо питання про зниження призивного віку до 21 року, Тимочко заявив, що такі рішення в значній мірі залежать від розвитку війни. Він зазначив, що, хоча Росія ще не повністю використала свої ресурси, вони вивчають альтернативні способи мобілізації, включаючи залучення північнокорейців.
Врешті-решт, ефективна підготовка українського суспільства до опору, разом із акцентом на підготовку і озброєння сил, має першочергове значення.
Допомога міжнародних союзників також є вирішальною, оскільки багато українських бригад чекають обіцяної зброї, яка дозволить їм ефективно брати участь у бойових діях. Таким чином, стратегічний підхід, що віддає пріоритет навчанню та оснащенню військ, залишається критично важливим для оборонних зусиль України.