Згідно з даними Нацбанку та економічних аналітиків, інфляція була викликана:
Зростанням цін на продукти харчування — поганий урожай та вищі виробничі витрати призвели до підвищення цін на продукти харчування.
Девальвацією гривні — національна валюта ослабла на 14%, що призвело до здорожчання імпорту та підвищення внутрішніх цін.
Витратами на бізнес — компанії зіткнулися з підвищенням витрат на електроенергію, заробітну плату та операційні потреби.
Економіст Тарас Козак зазначає, що зростання цін прискорилося восени, оскільки літня девальвація гривні почала впливати на ціни у вересні-жовтні.
Ще одним важливим фактором є нібито зростання заробітної плати. Бізнесу довелося підвищити зарплати через нестачу робочої сили, викликану:
Українцями, які виїжджають за кордон або проходять службу в ЗСУ.
Деякі люди уникають мобілізації та відмовляються від офіційного працевлаштування.
Економісти пропонують два основних сценарії зростання інфляції у 2025 році:
Оптимістичний прогноз — якщо економіка стабілізується і Нацбанк буде контролювати зростання цін, інфляція може сповільнитися до 7–8% до кінця 2025 року.
Песимістичний прогноз — якщо тарифи на комунальні послуги зростуть або гривня ще більше ослабне, інфляція може залишитися на рівні 10% або вище.
За словами Тараса Козака, уряд, ймовірно, підвищить ціни на регульовані послуги, такі як комунальні, оскільки бюджет не може продовжувати субсидувати ці витрати безкінечно.
Проте Нацбанк очікує, що споживча інфляція знизиться до середини 2025 року, залишаючись нижче 7% до кінця року.
Враховуючи постійні коливання цін, експерти рекомендують:
Планування бюджету — відстежуйте витрати та розставляйте пріоритети щодо основних витрат.
Уникайте непотрібних покупок — враховуйте цінові тенденції перед здійсненням великих покупок.
Економте, де це можливо. Створення фінансових резервів може допомогти впоратися зі зростанням витрат.
Хоча інфляція може сповільнитися у 2025 році, економічна невизначеність зберігається, тому фінансова обережність все ще рекомендується.