Споживання комунальних послуг регулюється законом «Про житлово-комунальні послуги», і, незважаючи на продовження воєнного стану, українці все ще зобов'язані сплачувати за послуги.
Боржникам, які не сплачують, може бути запропонована реструктуризація боргу, що дозволяє їм розділити свій борг на керовані платежі, зазвичай протягом періоду до п'яти років.
Якщо вони не йдуть на зустріч, постачальники комунальних послуг можуть ініціювати судовий позов про стягнення боргу. Тоді суд може ухвалити одне з таких рішень:
Арешт майна боржника.
Замороження банківських рахунків з можливим утриманням до 50% пенсії (якщо залишок перевищує прожитковий мінімум).
Конфіскація нерухомості, якщо борг перевищує 160 000 гривень (еквівалент 20 мінімальних заробітних плат).
Проте конфіскація житла є крайнім заходом, зазвичай застосовуваним лише у випадку, якщо борг перевищує зазначений поріг або коли немає інших активів для погашення заборгованості. Зазвичай заморожуються лише банківські рахунки боржника, а не вилучається його дім.
Арешт або конфіскація житла є винятковою мірою, і вона стає більш ймовірною, коли борг близький до вартості майна. Для майна, зареєстрованого на неповнолітніх або осіб з обмеженими можливостями, потрібне додаткове схвалення органів опіки або рішення суду, перш ніж може бути здійснено арешт.
Під час воєнного стану комунальні платежі залишаються обов'язковими. Хоча штрафи та пені були призупинені до кінця 2023 року, з 2024 року вони були відновлені.
Боржникам можуть загрожувати санкції, з щоденним штрафом до 0,01% від заборгованості, хоча загальна сума штрафу не може перевищувати 100% від боргу.
Також важливо зазначити, що борги, накопичені після 24 лютого 2022 року в районах, що постраждали від військового конфлікту або окупації, звільняються від примусового стягнення, і комунальні послуги в цих регіонах не можуть бути перервані.