Згідно з цією новою моделлю, розмір пенсії людини визначається сумою страхових внесків, які вона сплачувала протягом своєї трудової діяльності, а не на основі її попереднього трудового стажу.
Раніше, до реформи 2004 року, пенсійна система України являла собою складну систему, що базувалася на трудових пенсіях. Вона включала різні категорії, такі як пенсії для пенсіонерів, пенсії по інвалідності для непрацездатних, пенсії у разі втрати годувальника для сімей померлих працівників і пенсії за вислугу років для певних спеціалістів.
Крім того, соціальні пенсії були доступні для осіб, які не мали необхідного трудового стажу.
Головним поворотним моментом у пенсійній політиці стало ухвалення Закону № 1058-IV 9 липня 2003 року, який набрав чинності в 2004 році. Ця реформа змінила структуру пенсійного забезпечення, створивши нову систему з трьома ключовими компонентами, розробленими для відповідності сучасним стандартам соціального забезпечення.
На даний момент переглянута система фокусується на трьох основних типах пенсій: за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника. Визначальною рисою нової системи є те, що сума, яку людина буде отримувати у вигляді пенсійних виплат, безпосередньо пов'язана зі страховими внесками, сплаченими за роки її трудової діяльності.
Як нинішнім, так і майбутнім пенсіонерам важливо розуміти, що пенсії більше не ґрунтуються лише на трудовому стажі, а на страхових внесках, сплачених протягом усієї кар'єри. Це зміна вимагає більшої уваги та відповідальності при сплаті страхових внесків для забезпечення адекватного пенсійного забезпечення.
Ця оновлена пенсійна система відповідає світовим тенденціям, переходячи до моделі, основаної на страхуванні, яка є більш прозорою та справедливою, спрямованою на зміцнення системи соціального забезпечення для всіх громадян.