Владислав Власюк: Ми маємо запитання до партнерів через їхню нерішучість щодо санкцій проти Росії.

Про те причини, чому санкції проти Росії не дали очікуваного результату, про необхідні заходи для досягнення цього результату, а також про вплив України на санкційну політику країн-партнерів – в інтерв'ю уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка.

Росія використовує непрозору мережу танкерів для обходу міжнародних санкцій та продовження експорту нафти, який залишається ключовим джерелом фінансування її військових дій. На минулому тижні Європейський парламент закликав країни ЄС ввести більш жорсткі обмеження проти компаній, які сприяють діяльності тіньового флоту РФ. У той час як Україна наполягає на санкціях проти ключових посередників, зокрема Coral Energy, міжнародна реакція залишається обмеженою.

Про виклики санкційної політики та її вплив на російську економіку, про механізм, за яким Україна працює з партнерами щодо запровадження санкцій, про оцінку роботи в цьому напрямку – в інтерв'ю РБК-Україна з уповноваженим президента з питань санкційної політики Владиславом Власюком.

– У 2022 році, коли почали вводити санкції, на них покладали великі сподівання, що це, якщо не позбавить Росію можливості активізувати військові дії, то суттєво їх знизить. У РФ також з осторогою чекали на кожен новий санкційний пакет. Зараз, на вашу думку, змінилося ставлення до санкцій з боку тих, хто їх застосовує, і тих, на кого вони спрямовані?

– Все виявилося набагато складніше, ніж хотілося. Чи був шокуючий результат, чи Росія відійшла від санкцій? Так, відійшла. Чи є вплив? Так, є вплив і в конкретних цифрах, і в стані російської економіки. Путін буквально кілька тижнів тому сам говорив, що через санкції у них проблеми.

Велика проблема для нас і в цілому полягає в тому, що російська економіка дуже велика, глобально інтегрована, і ти не можеш її відрізати, як Іран і Північну Корею.

Врешті-решт, тут є проблема номер два: насправді Іран і Північна Корея також не надто ізольовані. Якщо дивитися правді в очі, то Україна зіткнулася з наслідками недотримання санкційних обмежень проти Ірану і Північної Кореї зокрема.

– Я так розумію, що очікування в 2022 та 2023 роках щодо ефекту від санкцій були завищені?

– Скоріше була недооцінка стійкості російської економіки. Це перше. І друге – готовність росіян терпіти. Всі думали, ось зараз ми введемо санкції, і вони скажуть: "як це так, через що ми повинні страждати, ми зараз вийдемо на вулиці, і наш режим передумає". Але це не спрацювало. Їм байдуже – затягнули пояси, згуртувалися навколо лідера, юань так юань, і все нормально. А те, що з Європою їх економіка практично не співпрацює, так і чорт з ним. Ось це було недооцінено.

– Який сектор в РФ найбільше постраждав від санкцій?

– Чим технологічніше і складніше сектор, тим більше руйнівних наслідків він зазнав від санкцій. Авіабудування вийшло на нуль. Воно і так у них не було дуже розвинене, але плани були, літаки будували. Машинобудування також практично відсутнє. Єдине, що вони зараз роблять, це збирають китайські автомобілі. Лісопереробна промисловість через закриття ринків Європи практично на нулі. Це те, що серйозно постраждало. Програмне забезпечення також. Незважаючи на всі стимули до імпортозаміщення – нічого у них не виходить з софтом.

А от з нафтою так не вдалося. Видобуток нафти не знизився. Перша причина – вони спокійно заливали цю сферу грошима, бо продовжують продавати нафту. Плюс, я б сказав, що санкції, які були спрямовані на нафтові компанії (технології, обладнання, переробка), взагалі не спрацювали. Видобуток працює – і це проблема.

– З моменту вашого минулого коментаря РБК-Україна щодо санкцій проти тіньового танкерного флоту РФ сталося багато подій: суспільний резонанс, заяви ключових політиків ЄС, а також президента Зеленського щодо необхідності введення санкцій проти компаній, які є ключовими в забезпеченні роботи тіньового флоту Росії, зокрема Coral Energy (нове назва 2Rivers). Чому, незважаючи на всі заяви, Україна досі не запровадила санкції проти цієї компанії?

– Я б розділив це питання на два. Щодо тіньового танкерного флоту. Загальна складність у тому, що ринок морських перевезень нафти і зрідженого газу, як виявилося, абсолютно непрозорий. Може бути будь-яка страховка, будь-який прапор судна. Діють правила вільного пересування по відкритому морю – і виявляється, що ти не можеш ні перевірити, ні обмежити нічого. Танкер може бути під санкціями, але вільно рухатися по Данському протоку.

Другий аспект – те, що можна було б зробити, але ЄС не зробив. Я про переуступку танкерів компаніям, оскільки у нас мінімум 40% російської нафти перевозять "грецькі" танкери. Є багато компаній, які мають танкери – частина під санкціями, наприклад Gatik Ship Management або російська "Совкомфлот". Частина ще не під санкціями.

– Чому вони ще не під санкціями?

– Я думаю, ми зможемо це реалізувати дуже швидко (йдеться про Coral Energy – ред). Станом на сьогодні під санкціями партнерів майже 100 танкерів. Ми ж законодавчо поки не можемо санкціонувати танкери, але цю ситуацію плануємо виправити.

Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк (фото: Віталій Носач. РБК-Україна)

Компаній, що оперують флотом, під санкціями партнерів по світу близько півсотні. Деякі також під санкціями України, наприклад "Совкомфлот". Щодо Coral Energy, то я не думаю, що це проблема найближчим часом розглянути можливість накладення санкцій. По танкерному флоту ключове – це зараз мати загальний санкційний підхід – США, ЄС, Великобританія, Японія та Україна. Чим більше ми зможемо застосувати однакових санкцій до компаній, кораблів і додати додаткові вимоги до заходу в порти, надання страхових, лоцманських і брокерських послуг, тим більше це обмежить Росію.

– Чи є перешкоди для введення санкцій з нашого боку, про які ви згадали?

– Як і будь-які санкції проти