Вадим Пристайко: Прізвище президента України не важливе, росіяни ненавидять усіх нас.

Про завдання Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії та єдину зустріч Володимира Зеленського з Путіним - в інтерв'ю РБК-Україна розповів екс-глава МЗС України та колишній посол України у Великій Британії Вадим Пристайко.

Основне з інтерв'ю:

• Про підтримку України урядом Великої Британії
• Про роботу Залужного на посаді посла у Великій Британії
• Про відносини Трампа і Зеленського
• Про першу і єдину зустріч Зеленського і Путіна

Вадим Пристайко працював міністром закордонних справ у уряді Олексія Гончарука, був присутній під час першої зустрічі Володимира Зеленського і Дональда Трампа, а також на єдиній зустрічі Зеленського і Путіна.

В інтерв'ю РБК-Україна Пристайко розповів, чи ображається Трамп на Україну через те, що йому ледь не оголосили імпічмент після телефонної розмови з Зеленським у 2019 році, чого Путін хотів досягти від Зеленського та що повинно лежати в основі наших майбутніх домовленостей з Росією. Він також поділився, які головні завдання стоять перед Валерієм Залужним у Великій Британії та чому колишньому головнокомандувачу значно складніше працювати на посаді посла, ніж це було у Пристайка.

Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна, нижче в тексті - основні моменти розмови.

Про підтримку України урядом Великої Британії

Вадим Пристайко обіймав посаду посла України у Великій Британії з 2020 по 2023 роки. Весь рік перед повномасштабним вторгненням, згадує він, британці підкреслювали, що велика війна буде. Офіційний Лондон прямо говорив про загрозу з боку РФ - на відміну, наприклад, від Франції та Німеччини, які були пов'язані переговорним процесом у Мінському та Нормандському форматах.

"Мене щоразу запитували: "Неужели ви не розумієте, що війна ось-ось буде? Ми дивимося, що говорить ваше керівництво, ваше телебачення, ваші газети, і у нас відчуття, що ви просто не усвідомлюєте, яка небезпека над вами нависла". Вони розуміли, що Україна змушена тримати хороший вигляд при поганій грі і розповідати, що, ну, слухайте, ми ж не можемо сказати, що завтра буде війна, інакше інвестицій не буде. На що британські колеги мені відповідали, що інвестиції надходять не тому, що хтось дивиться українське телебачення. Інвестиції надходять із Заходу, і вони дивляться в першу чергу західне телебачення, яке вже рік твердить, що війна неминуча. І саме тому інвестицій не буде, незалежно від того, що говорить ваше керівництво. Або воно хоче позитивно грати, або воно біжить будувати окопи".

Після початку повномасштабного російського вторгнення британці продовжували наполягати на необхідності військової допомоги Україні.

"Навіть якби вони планували взаємодіяти з якимось наступним проросійським урядом, повірте, що вони б собі тихо це планували в якихось темних кімнатах. Але відкрито вони, навпаки, говорили. Це було об'єднання і суспільства, і уряду, і в кінцевому рахунку навіть корони, яка не втручається в світські політичні справи вже століттями. І був сигнал один: Україна повинна перемогти, Росія повинна програти. Ось так просто. Про падіння Києва, про те, що Київ може впасти і так далі, в принципі, розмови були. І я пам'ятаю зустріч з депутатами, лордами, в їхніх очах читалося: хороші люди, напевно, їм недовго залишилося".

За два тижні до повномасштабного вторгнення Вадим Пристайко прилетів до Києва разом із тодішнім прем'єр-міністром Борисом Джонсоном.

"Одним з результатів стала поставка зброї, яка надійшла буквально за кілька днів (до повномасштабного вторгнення, – ред.). В Бориспіль прилетіли літаки. Якби вони не прилетіли, важко уявити, як би ми змогли вистояти перші дні, коли ці колони танками просто рухалися на Київ".

Це був перший візит британського прем'єра в Україну з 1996 року.

"Чесно кажучи, можна визнати, де знаходилася Україна в переліку пріоритетів Великої Британії. З приходом Бориса Джонсона сталися радикальні зміни, зокрема, напевно, тому, що він був міністром закордонних справ до цього і кілька разів був у Києві. Він вже знав Київ, він розумів, чому Україна важлива, і коли він став прем'єр-міністром, наші проблеми лягли на підготовлений фон. Вони (британці, – ред.) довгий час не вірили в нас, вони не бачили перспективи побудови цього проекту, а проект в їхніх очах виглядав наступним чином: пострадянська, слов'янська, православна держава, посткомуністична, що претендує на те, щоб стати демократичною, членом НАТО і ЄС, і це сприймалося з певною обережністю. Вони бачили, яким тернистим був наш шлях: корупційні скандали, політичні проблеми. І щоб переконати їх, що ми не просто гідні уваги, а станемо такими, як і всі інші, нашій державі знадобилося багато-багато років. Але найголовніше, це безумовна сміливість, якою український народ вирішив протистояти (Росії, – ред.). Це справило грандіозне враження".

Про роботу Залужного на посаді посла у Великій Британії

Вадим Пристайко працював у Великій Британії три роки, хоча зазвичай каденція посла триває п'ять. Потім протягом року ця посада була вільною, поки послом у Лондоні не призначили колишнього головкома Валерія Залужного.

"Яким чином це відбувається нормально? Коли у посла закінчується термін перебування, то документи на нового посла готуються заздалегідь, щоб мінімізувати період, коли немає високого представника, який міг би зустрітися з міністрами, з депутатами. На жаль, між мною і Валерієм Залужним був (період, – ред.) приблизно рік. Тобто рік під час війни наша держава залишалася без посла у Великій Британії. Це дуже довгий термін. Наприклад, я змінив свою колегу в Лондоні в той же день. Вона вранці вилетіла, ввечері в аеропорту я вже був, мене посольство зустріло, ми вже почали роб