Снайпери "Удав" та "Фізрук": не відчуваємо особливих емоцій, коли знищуємо ворога. Це – наша робота.

Снайперів часто називають елітними бійцями. Вони завдають ворогу великих втрат і часто можуть навіть змінити хід бойових дій на певному напрямку. Які завдання виконують снайпери "специфічного" підрозділу, як потрапити на службу в роту розвідки та які якості важливі для професії – читайте далі.

Їхню роботу романтизують у фільмах і книгах, хоча самі хлопці вважають, що снайпер – це просто одна з військових професій. Як кулеметник, штурмовик чи артилерист. А у війні немає жодної романтики: лише бруд.

Для російських окупантів снайпери – одна з важливих цілей. До моменту, поки ворог не викрив їхні позиції, одна лише пара українських стрільців на день може знищувати десятки росіян, які намагаються штурмувати позиції наших захисників.

Кого точно не візьмуть у снайпери, чи можна збити вертоліт з гвинтівки Barrett, про міфи навколо професії, ціни на стрілецьку зброю та про те, завдяки чому Україні вдається тримати оборону всі роки війни – в розмові з РБК-Україна.

Мотивовані добровольці. Рота розвідки, куди рідко потрапляють мобілізовані

Підрозділ, де служать наші співрозмовники, через особливості завдань вони самі часто називають специфічним. А себе і товаришів по службі вважають універсальними бійцями.

"Удав" – командир групи снайперів спецпризначення роти розвідки. Його товариш і друг по службі з позивним "Фізрук" – снайпер 1-ї категорії. Обидва – професійні військові, бойовий досвід у кожного – більше десяти років.

Приблизно стільки ж часу вони захищають країну від окупантів: спочатку в АТО/ООС, тепер – у великій війні. Брали участь у боях у населених пунктах, які тепер добре знають по всій країні – Попасна, Маріуполь, Золоте та багатьох інших.

Підрозділ багатогранний: тут служать люди різних професій.

"Ми універсальні бійці підрозділу розвідки, з приставкою "спеціального призначення". Є піхотні завдання – виконуємо піхотні. Є завдання штурму – штурмуємо. Є завдання для снайперів – займаємося цим. Є люди, які коригують вогонь, є "летуни" (спеціалісти з дронів – ред.). Професій багато, люди різні. У кожного – своя спеціальність", – пояснює "Удав", поки ми їдемо в пункт їхньої дислокації.

Зараз вони тимчасово в "тілі", але викликати на завдання можуть у будь-який момент. Поки таких завдань немає, вдосконалюють навички стрільби, ходять на різні "польові" заняття. Нещодавно організовували захід, де вшанували пам'ять загиблих товаришів.

Фото: Командир групи снайперів спецпризначення роти розвідки "Удав" служить в армії з 2008 року

Щоб потрапити в це підрозділення і стати снайпером, боєць спочатку проходить базову підготовку як піхотинець. Також повинен навчитися на розвідника. Тоді може вибрати, чим буде займатися. Хтось у підрозділі бачить себе кулеметником, інший – аеророзвідником. Медики також потрібні. Для цього, звичайно, також потрібно пройти курси за спеціальністю.

"У нас всі з бойовим досвідом, рідко хто приходить з цивільного життя. Тим більше рідко потрапляють мобілізовані. Частіше йдуть по переводу з інших підрозділів. Бувають цивільні, але в більшості це мотивовані добровольці. Тому що підрозділ, скажімо так, своєрідний. Робота така, що якщо немає бажання, то жоден інструктор не змусить таке робити", – пояснює військовий.

Важливі цілі для росіян. Чому снайпери не показують облич

Для фото снайпери надягають флісові бафи, які закривають більшу частину обличчя, крім очей.

"Мене за 14 років на службі ніколи не шукали. Кому треба – знайде і дізнається мене й так. Я з "Фізруком" кілька років служу, то я його впізнаю, буде він у бафі чи без. Впізнаю, навіть якщо стане спиною до мене. Якщо захочуть знайти конкретно мене або когось із моїх побратимів, їм не буде проблеми це зробити. Але публічно бажано обличчя все ж закривати", – говорить "Удав".

У цивільному житті снайпери мало кому розповідають, чим займаються.

"Я взагалі не хотів би, щоб багато знали, чим я займаюся. Починається багато запитань. І взагалі не хочеться нічого зайвого навколо моєї роботи. Де я служу, що роблю. Це одна з загальних заходів безпеки", – додає "Фізрук".

І все ж українські снайпери – одна з найпріоритетніших цілей для росіян. Адже вони "тихо знищують" всі ворожі цілі, які опиняються під прицілом. Снайпери порушують логістику і можуть швидко посіяти паніку серед окупантів. Якщо знищити снайпера, то в будь-якого підрозділу буде велика свобода дій.

"Якщо ворог побачить 3-5 піхотинців, а поруч буде пара снайперів, то особливу увагу буде саме на них. Ми також завжди звертаємо увагу на щось подібне. Ось, скажімо, є певна ситуація на фронті, два дні все як зазвичай. А тут раптом починає відбуватися щось нетипове. Інші звуки пострілів. Якесь нове озброєння. Що-небудь нове, що привертає увагу – це може бути снайпер", – пояснює "Удав".

Фото: Снайпер 1-ї категорії "Фізрук" служить у Збройних Силах вже 10 років

Снайпер бачить на полі бою більше інших. Це дозволяє більш тверезо оцінити ситуацію. Під час штурму він "прикриває" товаришів по службі. Вибирає цілі, які можуть завдати найбільшої шкоди – кулеметників або будь-кого, хто може вести вогонь по нашим силам.

Коли ворог ідентифікує позицію снайпера, туди одразу ж прилітає все можливе важке озброєння. "Фізрук" на прикладі наслідків такого удару по позиції снайпера показує гвинтівку – оптичний приціл повністю знищений, ствол покручений.

В той день на Северському напрямку ворог намагався штурмувати наші позиції. "Фізрук" працював