Полковник Сергій Мусієнко: Ми змінили тактику використання артилерії у війні.

Заступник Командувача ракетними військами та артилерією ЗСУ Сергій Мусієнко в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, як змінилася тактика використання артилерії у війні, яка ситуація з боєприпасами та артилерійськими установками в українських військах, як змінюють свої підходи росіяни та за рахунок чого їм вдається просуватися на фронті.

Полковник Сергій Мусієнко – Герой України та заступник Командувача ракетними військами та артилерією ЗСУ Командування Сухопутних військ ЗСУ. Велику війну Мусієнко зустрів у Харкові, де на момент вторгнення він очолював РВІА (ракетні війська і артилерія) групи "Слобода", а потім став начальником РВІА оперативно-тактичної групи "Харків".

Протягом війни полковник Мусієнко брав участь у всіх видатних операціях Сил оборони: в Ізюмській операції, коли Україні вдалося звільнити частину Харківщини та Донецької області, у звільненні Херсона та Херсонської області, в контрнаступі на Півдні в 2023 році, у боях на Донбасі, а також у Курській операції.

Головне завдання артилерії, пояснює під час розмови Мусієнко – захистити нашу піхоту та не дати противнику підійти до неї. Розраховувати на стрілецький бій – це вже крайня ситуація, чого не можна допустити, говорить полковник. Однак Росія робить ставку саме на наступ піхоти у веденні бойових дій, не зважаючи на жодні втрати: по 1-2 ворожих солдатів намагаються перебігти вперед, далі вони накопичуються і переходять у штурм. І, на жаль, ця тактика за підтримки КАБів та ракетних ударів дозволяє окупантам просуватися.

– Артилерія залишається богом у нинішній війні?

– В даний час артилерія залишається основним засобом ураження на полі бою. Це і ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, артилерійські гармати та міномети, які завдають ураження як по передньому краю оборони, так і на досить великій відстані. Водночас зараз на фронті зростає роль вогневого ураження безпілотними літальними апаратами, і в цілому розширюється спектр їх застосування.

Однак слід зазначити, що вогневе ураження має комплексний характер, і в даний час ракетні війська та артилерія залишаються пріоритетним засобом, який, я думаю, ще довго буде основною складовою вогневого ураження противника.

– Чи змінюється роль ракетних військ та артилерії протягом останніх військових конфліктів, які відбувалися у світі?

– Якщо почати з Другої світової війни, то в війнах та активних бойових діях другої половини ХХ століття частка ураження противника вогнем артилерії, а потім і ударами ракетних військ досягала 70%. Якщо ж говорити про конфлікти останніх років, то частка уражень ракетними військами та артилерією іноді досягала майже 90%.

Тенденція розвитку ракетних військ та артилерії набуває широкого розмаху. З'являються новітні ракети різних типів, модернізуються та створюються нові пускові установки та бойові частини. Те ж стосується артилерії – ствольної, реактивної та навіть мінометів – сучасні технології її ніколи повністю не витіснять. І в вогневому ураженні дрони ніколи не замінять собою артилерію, це ми бачимо сьогодні на полі бою.

Артилерія – це, прежде всього, всепогодний засіб ведення бойових дій. Це засіб, який не є дуже дорогим, що дозволяє навчити військовослужбовця в короткий термін оволодіти своїми обов'язками в складі розрахунку від міномета до ракетного комплексу.

Якщо пам'ятаєте, наш новий рід військ – Сили безпілотних систем Збройних Сил України – були засновані в окремому органі управління та почали своє розвиток у складі Головного управління ракетних військ, артилерії та безпілотних систем Генерального штабу Збройних Сил України. І об'єднувало нас головне – це повітряна розвідка та ураження.

Але ми бачили, що відбувається стрімкий розвиток безпілотних систем, БПЛА почали використовуватися не тільки для розвідки та ураження – їх спектр завдань значно розширився. В деякі періоди нам, артилеристам, доводилося більше займатися безпілотними засобами (системами), їх оволодінням і розвитком, залишивши артилерію на другому плані. Відокремлення безпілотних систем і створення окремого роду військ – це було дуже правильне рішення.

– Яка роль безпілотних літальних апаратів у коригуванні артилерії?

– Дуже важлива. Практично всі високоточні удари ракетних військ – в тому числі з використанням ракет до РСЗО Himars, MLRS та подібних – без спостереження за метою ми не проводимо. Використовуються БПЛА літакового типу дальнього дії для підтвердження наявності цілей та результатів ураження.

У коригуванні артилерійського вогню роль БПЛА вирішальна завдяки тому, що у наземних спостережних пунктах дуже обмежені можливості коригувальників і дуже велика ймовірність, що вони самі потраплять під ворожий вогонь. А завдяки можливості повітряного спостереження за метою значно розширюється і глибина розвідки, і точність визначення координат цілі та місць розривів снарядів.

Спочатку в підрозділах артилерійської розвідки почали з'являтися безпілотні літальні апарати для розвідки та коригування. Це були БПЛА літакового типу "Фурія", "Аист" та так звані "дрони" - БПЛА мультироторного типу "Мавик-2", "Аутел" та інші. Після 2014 року ми почали застосовувати БПЛА окремо для повітряної розвідки та коригування. І з тих пір поступово без пристрілки та коригування вогню – з допомогою БПЛА або технічних засобів розвідки – намагаємося вогневі завдання не виконувати. Це дозволяє нам виконувати вогневі завдання артилерією з достатньою ефективністю та з меншими витратами боєприпасів.

– Яка у нас зараз ситуація з боєприпасами різних типів? "Натовські" калібри вже витіснили радянські?

– У нас кажуть так: боєприпасів багато не буває. Розрахункова потреба в артилерійських боєприпасах, яку мають Збройні сили