Співак Андрій Кравченко: Якщо артист щиро змінився - це лише на користь.

Про роботу з директором Олега Винника, артистів, які "переобулися" на фоні повномасштабної війни РФ проти України, про відсутність страху під час вибухів - в інтерв'ю РБК-Україна розповів співак Андрій Кравченко.

Артиста часто порівнюють з Винником, а сам він збирає аншлаги і називає своїх фанаток "Лебедками", "Мадоннами" та "Царицами". Кравченко записав дуети з Павлом Зібровим, співачкою М'ятою та Славою Камінською. А ще він - офіцер запасу.

РБК-Україна розпитала співака про те, чи є в нього армія фанаток, чи є у нього власна зброя і чи думав він, що почнеться повномасштабна війна.

Нижче представлена скорочена версія нашої розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.

– Можна сказати, що на сцені ти, в принципі, вже давно. Але пік популярності настав зараз. Чому цього не було раніше, до війни?

– Я для себе проаналізував цей період з початку війни і до сьогоднішнього дня. І проаналізував також дуже багатьох людей. Просто своїх колег, можна сказати, авторів тощо. Ось я бачив, що на початку війни, після повномасштабного вторгнення десь пройшло півроку, було дуже багато створено нових пісень, нових хітів, потужних пісень. Був сплеск.

Бо були емоції, війна вплинула на всіх нас в цілому. І досі впливає. Але просто, як би страшно не звучало, війна стала нормою. І вже немає тих емоційних гойдалок, які були спочатку.

Чому в мене так вийшло? Тому що я почав писати власні пісні і зрозумів, що потрібно їх реалізовувати.

– А як ти ставишся до колег, які "переобулися"? Які до повномасштабного вторгнення співали російською, а зараз виходять на сцену і вже співають українською.

– Я нормально ставлюся до цього... Я не можу сказати, що вони переобулися, якщо вони насправді це роблять.

Це погано - хто підлаштовується. А хто це зробив дійсно щиро - це, навпаки, великий плюс для них! Я завжди ставлю на місце людей себе і потім думаю, як би було, якби, наприклад, у мене була така ситуація. Можливо, я також почав би співати українською, як і всі, звичайно.

– Ти сказав, що тема Олега Винника вже закрита. Але є той факт, що ти працюєш з його концертним директором. А як це сталося?

– Світ українського шоу-бізнесу дуже малий і обмежений. І професіоналів дуже мало. Знаєте, говорили і кажуть: "Ось Кравченко молодець, тому що користується досвідом інших". Але все ж: чому я зв'язався з Сергієм? Тому що це було взаємно. Він також хотів цієї зустрічі.

А допомогла нам одна лікарка, до якої я потрапив, з якою і він лікувався. Ми просто почали говорити, вона мені задала питання: "Андрію, а як ти до цього ставишся, що я порівнюю (з Винником)?". Тоді ставили всі ці питання, і я нічого однозначного не відповів.

А вона каже: "А я знайома з тим і тим". А потім у мене сталася невелика ситуація з моїми попередніми концертними директорами. І я вирішив, що потрібно зараз спробувати змінити команду. Так і вийшло з ним піти на контакт.

– А він розповідав, можливо, якісь практичні моменти, які вони проходили з Олегом? Застосовували ви їх у своїй практиці?

– Так, звичайно, він підказує. Ви знаєте, щоб конкретно якісь моменти, що там було у Олега, і ми застосовуємо зараз у мене - ні. Він просто розповідав, який це важкий і тернистий шлях, який все ж потрібно пройти. І я скажу, що у кожного шлях різний.

Як би я не хотів повторити, наприклад, шлях Олега Винника - це просто неможливо. Тому що є багато різних факторів. Залежить від піару, від самого бажання артиста працювати: як взаємодіяти з публікою, щирий-нещирий, тверезий-нетверезий - всі ці моменти.

– Ти часто бачиш на концертах одних і тих же фанаток? Вже є стабільна група жінок, які завжди їздять з тобою концертами по всій Україні?

– Стабільної групи немає, але є окремі дівчата, які приїжджають на більшість концертів. Тобто хтось, наприклад, їздить на заході України, постійно на кожному концерті, де б я не був, вони завжди приїжджають. Хтось - в центральній Україні їздить. Але вони приїжджають зі своїми подругами.

Відомий співак відповів, що думає про "переобувшихся артистів" (фото: РБК-Україна)

– Верховна Рада нещодавно прийняла закон про декларування зброї громадян і здачу її в поліцію. А як у тебе з цим? Ти офіцер запасу, у тебе є зброя. Поділись власним досвідом.

– Звичайно, я нормальна людина, яка готується до всього. У мене і бронежилети, і каски є, якщо що. Я, як хлопчик, грав же в ці війни. Я не раз їздив до хлопців на передову, наприклад, в тому ж бронежилеті, з каскою і зброєю. Але я про це не повинен ні перед ким звітувати, тому що я нікому, слава Богу, не винен нічого. Крім себе і своїх рідних.

Щодо зброї. Я тренувався, можна сказати, все своє свідоме життя, тому що коли почалася війна в 2014 році, то вже тоді якісь думки були, що вона може докотитися і до справжнього часу. І так і вийшло. Тому я в деяких моментах використовував зброю: тренувався на полігоні і в спецпідрозділах різних.

Для мене це в першу чергу самозахист і бути готовим до всього. І самодисципліна. Тому що зброя - це величезна відповідальність. Це так просто не залишиш, не придумаєш. Так само і з дозволами. Потрібно їх оновлювати. Потрібно, щоб це було ліцензовано. У мене жодного незаконного зброї немає. Все законно, все цивільно і все за правилами.

– А як зараз ти заспокоюєшся під час ракетних атак, ударів "Шахедами"?

– Я просто не напружуюсь, щоб