Лідер ліберальних демократів у ПАРЄ Юліан Булай: Без справедливого миру в Україні конфлікт знову спалахне.

Про роль Європи у мирному врегулюванні в Україні, ризики від можливих закулісних угод між Дональдом Трампом та Путіним, виборах в Україні та Румунії – читайте в інтерв’ю голови політичної групи (фракції) "Альянс лібералів і демократів за Європу" (ALDE) в ПАРЄ, румунського депутата Юліана Булая для РБК-Україна.

На наступному тижні тривалі розмови про "пошук мирного плану для України" можуть отримати певний конкретний сенс – очевидно, ця тема буде активно обговорюватися на Мюнхенській конференції з безпеки, куди, зокрема, має прибути спецпредставник Трампа по Україні та РФ Кіт Келлогг. Безумовно, саме американський президент наразі є тим, хто задає всі тренди у світовій політиці, зокрема, звісно, у відношенні до України.

На цьому фоні як у Києві, так і в європейських столицях зростають побоювання, що Європа може опинитися у мирному процесі десь на другому плані, а то й взагалі бути поставлена перед фактом якоїсь "угоди", яку між собою укладуть Трамп і Путін.

Голова політичної групи ALDE в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), румунський парламентарій, активний прихильник України Юліан Булай у розмові з РБК-Україна, що відбулася на полях зимової сесії Асамблеї, визнає: все буде залежати від рішення великих гравців, які взяли на себе цю роль в українському питанні. А європейські лідери на даний момент не зможуть так активно впливати на ситуацію через внутрішні проблеми. Але в цій ситуації саме Рада Європи, на думку Булая, могла б зіграти важливу роль у всіх процесах.

У розмові з ним РБК-Україна торкнулося не лише "околопереговорних" питань, але й інших важливих тем: можливість проведення в Україні виборів та зростання популярності різних радикальних рухів по всій Європі, зокрема і в рідній для Булая Румунії, де незабаром мають відбутися президентські вибори, а радикали мають високі рейтинги.

– На минулому тижні ПАРЄ прийняла резолюцію "Прихильність Європи справедливому та тривалому миру в Україні". Але, на мою думку, їй не вистачало конкретики. Так яку ви бачите роль Європи зараз, в епоху Дональда Трампа, яка тільки почалася? Звісно, я маю на увазі потенційний мирний процес.

– Вся ідея в тексті – мир, і мир справедливий. Це просто питання колективного нагадування про те, де ми знаходимося саме зараз, з точки зору часу. І спадщина цієї інституції важлива не через те, що ми вигнали Росію весною 2022 року, а в тому, що вже зроблено, тому, що триває, і тому, до чого ми прагнемо.

По-перше, це реєстр збитків. Це інститут, який наполягав на цьому. Трибунал по злочинам, які були скоєні в Україні, Рада Європи має дуже сильну позицію з цього приводу. І також механізм компенсацій, це в-третіх.

З новою реальністю після американських виборів та їх сумнівами щодо Європейського Союзу, я думаю, що роль Ради Європи полягає в тому, щоб, перш за все, встановити правильні наративи щодо того, на яких умовах має бути досягнуто мир. І мир справедливий. Справедливий мир означає, що якщо завтра буде перемир'я, то воно має бути на умовах, прийнятних для українського народу.

І хто може це зробити з точки зору просування такої порядку денного, так це ті, хто досі досягали поставлених цілей. Європейський Союз взяв на себе зобов'язання допомогти фінансово. Цього недостатньо. Ми не маємо фінансових ресурсів тут, але ми встановлюємо наративи, правильні наративи.

Отже, повертаючись до вашого питання, це питання збереження на порядку денному елементів миру, якого ми хочемо. Він має бути справедливим.

– Це повторення попередніх заяв.

– З точки зору змісту, тут (в резолюції, - ред.) немає нічого нового, і ви праві. Але з точки зору можливостей, дуже важливо, щоб ми підтвердили, якими мають бути умови миру, якого ми маємо досягти в період після американських виборів.

– Чи бачите ви якісь ознаки того, що в більш-менш обозримому майбутньому може бути досягнуто тривалого миру або, принаймні, припинення вогню?

– Ну, ми не маємо жодної іншої інформації, окрім сценарію, викладеного президентом Трампом. Тому було б високомерно будувати наші спекуляції на сценаріях, на іншій інформації, ніж та, що вже є публічною, про те, що він взяв на себе зобов'язання щодо припинення вогню та переговорів про мир в Україні. І зараз уже пройшло більше 24 годин з моменту його переобрання.

– Значно більше часу.

– Тому все залежить від рішення великих гравців, які взяли на себе цю роль.

Зараз тут може бути і наша роль, роль нашого Генерального секретаря, бути частиною дискусій, оскільки він має достатньо незвичайний досвід президента країни, і не якоїсь країни, а Швейцарії, яка є місцем усіх можливих переговорів на найвищому рівні.

Отже, з цим дуже вдалим збігом компетенцій, з Радою Європи, яка досі надавала Україні інститут і правильні наративи, з прихильністю президента Трампа до припинення вогню та досягнення переговорів, а також з паном Берсе, новообраним Генеральним секретарем, який представляє європейські цінності та інтереси в цьому процесі, ми повинні очікувати діалогу, який включатиме нас у найближчі місяці.

– Як ви зазначили, 24-годинний план вже не актуальний, на зміну йому прийде, можливо, 100-денний план спеціального посланника Келлога. Вважаєте ви, що він дійсно може спрацювати? І чи правильно встановлювати якісь конкретні терміни, наприклад, 100 днів, 200 днів, три місяці, шість місяців, сім з половиною місяців?

– Я не оперую таким розумінням ситуації, тому що ми не знаємо. Це була б дуже неправильна спекуляція. Ми бачимо, що зараз президент Трамп більше зацікавлений у внутрішніх питаннях, таких як його державна адміністрація, і скоріше у відносинах Америки з її сусідами, а також з Латинською Америкою.

Тому ми побачимо, коли настане черга Європи, коли Україна з’явиться на його порядку денному. Було б дуже неправильно з мого боку спекулювати.

– Чи є у вас побоювання, що Дональд Т