Ірина Мудра, ОП: Спеціальний трибунал над Росією у 2025 році не запрацює, але очікуються певні зрушення.

Коли запрацює Спеціальний трибунал над Росією, чому Путіну досі не "вручили" ордер за військові злочини, що буде з Монголією, яка відмовилася арештувати російського президента, і коли Україна побачить репарації, – в інтерв'ю РБК-Україна розповіла заступник голови ОП Ірина Мудра.

З початку повномасштабної війни з Росією Україна бореться за право створення Спеціального трибуналу. На його базі керівництво РФ, військові та пропагандисти повинні бути покарані за військові злочини проти українців. Однак вже три роки Україна не може домогтися від іноземних партнерів чіткої позиції щодо створення трибуналу та позбавлення імунітету кремлівської "трійки" – Володимира Путіна, Сергія Лаврова та Михайла Мішустіна.

Водночас Україна продовжує доводити на міжнародних судових майданчиках причетність Росії до численних військових злочинів не з 2022, а з 2014 року. Визначених результатів українські юристи та дипломати вже досягли, проте не всі міжнародні арени однозначні в цьому питанні. Так само, як і в питаннях компенсації Україні за рахунок репарацій, які можна отримати з заморожених рахунків Росії за кордоном. Про створення Спеціального трибуналу, ордерах на арешт Путіна за військові злочини та російських грошах в інтерв'ю РБК-Україна розповіла заступник голови Офісу президента Ірина Мудра.

Про спецтрибунал над Росією

– Спеціальний трибунал. Ми говоримо про це з нашими партнерами з початку війни і з початку війни пропонували виключно модель ad hoc, тобто спеціальний трибунал під наш кейс. Наші союзники довго були проти, пропонували різні варіанти. Що зараз і коли можемо очікувати запуск трибуналу?

– Ідея виникла відразу після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році, саме по злочину агресії, оскільки ми розуміли, що у МУС відсутня юрисдикція, відсутні повноваження переслідування за злочин агресії проти України. На той момент Україна не ратифікувала Римський статут, РФ також, і, на жаль, МУС таких повноважень щодо України не має. Тому на початку 2023 року була створена коаліція держав – Координаційна група, метою якої є пошук і обговорення правових рішень створення трибуналу. На сьогодні в групі налічується 41 держава.

Після переходу в Офіс Президента я очолила це напрямок роботи і хочу зазначити, що ми досягли значного прогресу в створенні Спеціального трибуналу. За результатами зустрічей коаліції у Відні та Ризі, в яких я особисто брала участь, ми змогли нарешті погодити модель Трибуналу. Він буде створений саме на основі угоди з Радою Європи, адже саме щодо моделі Трибуналу – міжнародний він буде чи інтернаціоналізований, тривали запеклі дискусії. Тому модель на основі угоди з Радою Європи буде вважатися міжнародною, тобто це буде міжнародний трибунал.

Ми також напрацювали можливі рішення з питання імунітетів вищих посадових осіб країн-агресорів, які досі залишалися основною проблемою. Пам'ятаємо, що була частина країн цієї коаліції, яка категорично заперечувала можливість зняття імунітету з трійки головного політичного та військового керівництва держави-агресора, а частина країн наполягала на тому, що ніхто не повинен користуватися імунітетом, коли йдеться про злочин агресії.

Насправді ті країни, які наполягали на залишенні імунітету, аргументуючи тим, що це відповідає вимогам міжнародного права, і у нас немає, скажімо, підстав для порушення цих вимог, вони більше боялися створення прецеденту, який би потім міг бути використаний стосовно їхніх лідерів. Ми ж розуміємо, що для створення трибуналу немає строків давності, і у них було побоювання, що їхні лідери за якісь минулі події також можуть бути притягнуті до відповідальності таким же трибуналом, який може бути створений коаліцією інших держав.

Переговори були досить важкими. Можу сказати, що ми відійшли і від першої теорії, і від другої. Тобто зараз немає чітких червоних ліній, що імунітет має бути чи імунітету не повинно бути. Усі ці деталі, на жаль, я не можу розкрити, оскільки триває переговорний процес. Але нарешті у нас з'явилося розуміння стосовно того, як це питання має бути висвітлено в статуті трибуналу, як до нього підходити. І створення самого трибуналу зараз набагато реалістичніше, ніж це було ще влітку цього року (інтерв'ю записано в грудні 2024 року - ред.).

Ми напрацювали певну дорожню карту зі строками, як ми бачимо створення цього трибуналу. Тому те, що я можу сказати відкрито - впродовж 25-го року буде суттєвий зсув у питанні створення. Він не запрацює, але багато буде зроблено, узгоджено і затверджено для того, щоб до кінця року мати розуміння стосовно структури цього трибуналу, установчих документів, місця розташування та інших організаційних питань.

– Процес створення трибуналу доволі повільний. Як ви думаєте, чи не грає геополітична роль Росії у сповільненні цього процесу серед наших партнерів? Чомусь у цьому процесі, на мою думку, вони дуже гальмують.

– Наші партнери в усіх питаннях гальмують, не тільки в цьому питанні. І в питанні компенсацій, і в питанні конфіскації, і в інших питаннях. Насправді вони не живуть в цих реаліях, умовах, в яких живемо ми, тому для них це звичайна справа, одна серед сотень завдань, для нас це справа виживання і збереження країни та нашого народу. Те, що Росія намагається і робить усе можливе, щоб у нас нічого не вийшло, це очевидно. Їхні наративи, їхня участь на майданчику Організації Об'єднаних Націй, звісно, це все показує. Вони хочуть, щоб жодних юридичних механізмів створено не було.

Давайте згадаємо, як вони чинили опір ратифікації Римського статуту. Перш за все, це було в проєкті того березневого угоди 2022 року, там було закладено, що Україна повинна відмовитися від ратифікації Римського статуту, відмовитися від курсу НАТО та Європейського Союзу. Тому цілком зрозуміло, чому Росія це робить, і вона буде використовувати всі ресурси, щоб Україна цього не досягла.

Ми зараз створюємо прецеденти в міжнародному праві, яких не було. Нагадаю, що сам Римський статут або Кампальські угоди приймалися майже