Генерал Гаврилюк: Обсяги набору до армії в Україні та Росії не підлягають порівнянню.

Люди та зброя – ключові складові війни, зазначає перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк. За його словами, Росія має чисельну перевагу як у першому, так і в другому аспектах. Проте в окремих напрямках Україні вже вдається скорочувати відставання.

В блиц-інтерв'ю РБК-Україна Гаврилюк розповів про українське виробництво боєприпасів, дронів і дальнобійної зброї, а також про порівняння ресурсів Росії та України у війні.

– Розкажіть, яка у нас ситуація зі забезпеченням військ боєприпасами?

– На сьогодні забезпечення Сил оборони боєприпасами та в цілому всіма засобами ураження відбувається з трьох джерел. Це внутрішнє виробництво зразків озброєння та боєприпасів. Друге – це закупівля імпортної номенклатури, яка не виробляється в Україні або виробляється в недостатній кількості. І третій джерело – це отримання матеріально-технічної допомоги від партнерів.

Забезпечення боєприпасами можна оцінювати наступним чином. Якщо говорити, наприклад, про артилерійські боєприпаси, то на початку року співвідношення пострілів (між українськими та окупаційними військами, - ред.) становило 1 до 7, 1 до 8, а в деякі місяці навіть більше. На початку літа це співвідношення було 1 до 3. Зараз воно становить приблизно 1 до 2.

Також свою роль у цьому відіграло успішне нанесення ударами Силами оборони по складах з боєприпасами Російської Федерації.

Росіяни фактично не мають обмежень щодо використання артилерійських боєприпасів. Вони витрачають колосальну кількість снарядів, танків, солдатів. Проте не менш важливу роль відіграє не лише кількісне співвідношення боєприпасів, зокрема артснарядів. На результат суттєво впливають навченість розрахунків, їх бойовий досвід, тактико-технічні характеристики артсистем. Західні системи більш точні, більш дальнобійні. Завдяки цьому ми знищуємо цілі, витрачаючи менше снарядів.

– Яку частину боєприпасів ми виробляємо самостійно? Які номенклатури нам уже вдається виробляти?

– Наша оборонна індустрія на сьогодні виробляє практично весь перелік боєприпасів, які використовуються Силами оборони. Але кількість їх виробництва не з усіх номенклатур достатня, враховуючи потреби Збройних сил. Подробиці цієї інформації я розкривати не маю права.

– Ви також згадали про допомогу, яку нам надають партнери – передачу на безоплатній основі. Одна з відомих європейських ініціатив – так звана чеська ініціатива, що з нею? Є прогрес?

– Прогрес є. Ми вдячні уряду Чехії за цю ініціативу, оскільки вони взялися організувати ряд країн Європи для залучення коштів, проведення пошуку та закупівлі номенклатури боєприпасів, які нам сьогодні необхідні – це в основному боєприпаси 155-го калібру. На сьогодні всі постачання йдуть за планом у повному обсязі. Було незначне відставання на початку літа, але зараз уже все вирівнялося і все йде за графіком. Уряд Чехії надає нам допомогу і поза чеською ініціативою – це боєприпаси до артилерії інших калібрів.

– Поділіться якимись деталями щодо нашого виробництва дальнобійної зброї.

– З метою розширення можливостей українських захисників у небі та на землі, збільшення нашої вогневої потужності, зараз ми працюємо над рядом важливих проектів. Велика потужна робота проводиться складом команд різних міністерств, відомств, наукових установ, наших підприємств – як приватних, так і державних форм власності – для максимального прискорення створення засобів ураження великої дальності. А також – для масштабування цих засобів, щоб їх було достатньо для зниження ресурсної переваги Російської Федерації та можливості її військ вести збройну агресію проти Сил оборони України.

Повторю ще раз, на сьогодні йде наработка багатьох розробок, проводяться їх випробування, більшість розробок успішні. Деталі – яке саме дальнобійне озброєння, його назва – це закрита інформація.

– Коли ми говоримо про дальнобійне озброєння та розробки, адже йдеться не лише про дальнобійні дрони, але й про ракети?

– Так, і про ракети різних видів.

– Що стосується дронів, які наші успіхи, обсяги і чи корелюють ці обсяги виробництва з російськими?

– Наше виробництво на сьогодні зробило дуже вагомий крок у створенні безпілотних систем. Особливо це стосується безпілотної авіації, ближньої та дальньої дії.

Також великий крок у цьому році зроблено в напрямку розвитку наземних роботизованих комплексів і надводних комплексів. В цілому за цей рік було кодифіковано та допущено до експлуатації в Силах оборони понад 900 нових зразків озброєння та військової техніки – це за дев'ять місяців 2024 року.

З лютого 2022 року допущено до постачання в війська понад 200 безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) різних типів і призначення, понад 40 наземних роботизованих комплексів (НРК) вітчизняного виробництва. Більшість з них – саме у 2024 році. Так, за 9 місяців поточного року було допущено до експлуатації 140 БпАК і 33 НРК.

– Колишній міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин наприкінці минулого року говорив, що в 2024 році в Україні планують виготовити мільйон FPV-дронів, понад 10 тисяч ударних дронів середньої дальності та більше тисячі безпілотників з дальністю від тисячі кілометрів. Пройшло вже 9 місяців. Що нам вдалося виконати, що вдалося перевиконати?

– З цього всього нам вдалося практично все перевиконати. Цифри я називати не буду. Але всі ці показники в цьому напрямку, з цих номенклатур перевиконані. Це завдяки створенню сприятливих умов для розвитку в Україні оборонної індустрії в цьому напрямку. Тобто Кабінетом Міністрів були створені такі умови, які сприяли розширенню виробництва, його масштабуванню та створенню великої кількості приватних підприємств.

– Правильно я розумію, що левова частка виробництва безпілотних систем зараз