Про те, чи можуть в Україні незабаром відбутися вибори, наскільки реальним є голосування через інтернет, ризики реваншу проросійських сил, партії військових, ребрендинг "Слуги народу", програми "єВідновлення" та "єОселя" і пошук коштів на відновлення України після війни – читайте в великому інтерв'ю РБК-Україна з головою партії "Слуга народу" Оленою Шуляк.
За останні два місяці розмов про майбутні вибори в Україні стало значно більше через очевидну причину – як кажуть у політиці, "за відчуттями" закінчення війни та скасування воєнного стану стали значно ближчими у часі. Прихильники влади та опозиції в соціальних мережах активно звинувачують одне одного в тому, що опоненти "думкають вже не про війну, а про вибори". Активізація помітна і в політичних технологіях, і навіть на зовнішній рекламі.
Враховуючи те, що, незважаючи на обіцянки з-за океану, жодних контурів мирної угоди поки не проглядається, обговорюються й гібридні варіанти: наприклад, призупинення воєнного стану лише на основі припинення вогню, що зробить можливим проведення виборів.
Проте, як сказала в розмові з РБК-Україна голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, такий сценарій неможливий. "Чи можна не продовжувати воєнний стан, дати якийсь проміжок часу на те, щоб швиденько провести вибори. Це питання також потрібно закрити, тому що це фактично, фізично і юридично неможливо", – сказала Шуляк.
Шуляк згадала і про проблеми, які в будь-якому випадку потрібно буде вирішити перед тим, як вибори все ж стануть на порядку денному, зокрема голосування військових і мільйонів українців за кордоном. Окремо вона зазначила, що рівень довіри українців до голосування через інтернет (ще одна популярна околовыборна історія) є дуже низьким, як, наприклад, і до голосування поштою.
Окрім теми виборів, РБК-Україна поговорило з головою президентської партії і про нагальні питання, зокрема й про допомогу українцям, які втратили власне житло внаслідок війни, а також про післявоєнне відновлення України – в парламенті Шуляк очолює комітет з питань державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку.
– Після перемоги Трампа в західних медіа з’явився наратив про неминучість переговорів і досягнення миру в 2025 році. І деякі наші політичні гравці, можливо, натхненні цим наративом, почали говорити про вибори в 2025 році, деякі вже шукають собі спонсорів, нові обличчя, хтось вже заходить на борди. На вашу думку, політики не поспішають?
– Нещодавно в парламенті виступав президент Володимир Зеленський. Він дуже чітко і влучно говорив на тему спекуляцій деяких політиків щодо виборчого процесу. Нам сьогодні потрібно більше об’єднуватися. Наш ворог ще нікуди не подівся і перед нами стоять величезні виклики для того, щоб здобути перемогу. Тому спочатку потрібно перемогти у війні, а потім вже вирішувати питання, пов’язані з виборами.
Насправді деякі політики, які зараз у парламенті, деякі політики, які мають вплив на місцевому рівні, і деякі майбутні політики, які сьогодні є волонтерами, вже почали якусь передвиборну підготовку, яка, на мій погляд, є недоречною і несвоєчасною.
– Є величезна кількість околовыборних проблем, які потрібно вирішити, коли б не відбулися вибори: голосування за кордоном, голосування військових, знищена інфраструктура, оновлення реєстрів виборців і таке інше. Можливо, має сенс почати вирішувати ці проблеми заздалегідь?
– Давайте зафіксуємо: поки війна, поки діє воєнний стан, говорити про проведення виборів ми не будемо. У нас на сьогодні на передовій знаходяться сотні тисяч військових. Понад мільйон людей сьогодні працюють у Силах оборони і безпеки. Звичайно, вони мають право не лише приходити на вибори і обирати відповідних кандидатів і на місцевих виборах, і на парламентських виборах, і на виборах президента.
Ці люди також повинні реалізувати своє право бути обраними. І це можливе лише коли закінчиться війна, коли військові будуть демобілізовані, коли вони зможуть активно включатися в виборчий процес, де вони зможуть займатися і агітацією, і донесенням позиції та планів до своїх потенційних виборців.
Зараз потрібно закрити цю тему, що під час воєнного стану можна провести будь-які вибори. Як і закрити іншу тему: чи можна не продовжувати воєнний стан, дати якийсь проміжок часу на те, щоб швиденько провести вибори. Це питання також потрібно закрити, тому що це фактично, фізично і юридично неможливо.
– Скільки мінімально часу, після завершення воєнного стану, знадобиться на організацію прозорих, демократичних виборів?
– У грудні позаминулого року збиралися всі парламентські фракції та групи. Це були так звані "Діалоги Моне", де був підписаний відповідний документ: всі погоджуються з тим, що проведення виборів можливе через шість місяців після закінчення воєнного стану. Тобто півроку – це мінімальний період, коли всі будуть готуватися до проведення виборів і на технічному рівні, і на рівні прийняття відповідного законодавства.
На сьогодні ЦВК відіграє дуже важливу роль у підготовці до виборчого процесу. Вони займаються і реєстром виборців, який був закритий 24 лютого 2022 року, і обліком виборчих дільниць. Тисячі таких дільниць, на жаль, зруйновані, тому що в основному вони знаходилися або в дитячих садках, або в школах, які були знищені агресорами. Тому потрібно розуміти, де будуть нові дільниці, на базі чого вони будуть.
Дуже багато спекуляцій стосовно онлайн-голосування і використання "Дії". Є такий нюанс, якщо ми говоримо про онлайн-голосування і досвід інших країн, це повинна бути абсолютно незалежна система, якою в наших реаліях може займатися ЦВК. Наскільки мені відомо, ЦВК не має своєї "Дії" для проведення виборів. Усі маніпуляції стосовно того, що влада готується до проведення виборів онлайн, є виключно маніпуляціями.
– Теоретично проведення виборів у якійсь електронній формі в Україні можливе?
– Ми подивилися на досвід Естонії та Фінляндії, 25 років знадобилося Естонії для того, щоб втілити можливість голосування онлайн, від моменту народження ідеї до