У Кривому Розі чоловік викрав 10 тисяч гривень з-під подушки співмешканця своєї матері.

Неодноразово судимий за крадіжки житель Криворізького району повернувся з в'язниці, проте думки не змінив. Так, він викрав понад 10 тисяч гривень з-під подушки співмешканця матері, за що знову опинився на лаві підсудних. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на "Перший Криворізький".

З в'язниці, де відбував покарання за крадіжку, чоловік звільнився в червні 2024 року. Проживаючи з матір'ю та її співмешканцем, він знав, де останній зберігає заощадження – під подушкою, на якій спить.

Так, у жовтні 2024 року він зайшов до чужої спальної кімнати та викрав з-під подушки частину грошей – 3 200 гривень.
За наступні два дні звідти ж викрав ще 3400 і 4000 гривень.

У суді чоловік визнав свою провину та пояснив, що після виходу з в'язниці прийшов жити до матері та її співмешканця, оскільки власного житла не мав.

Улаштуватися на офіційну роботу не міг через відсутність громадянства України (в вироку зазначено, що чоловік має громадянство Росії). Тому жив тільки за рахунок випадкових заробітків: пас корів і виконував іншу важку фізичну працю на замовлення односельчан.

Оскільки роботи на замовлення протягом деякого періоду не було, а йому були потрібні гроші на власні потреби, зловмисник вирішив вкрасти частину грошей у співмешканця матері в кілька заходів.

Чоловік щиро шкодував про скоєне, у потерпілого вибачився, пообіцяв більше злочинів не скоювати. Також просив строго його не карати.

Потерпілий пояснив суду, що більше 20 років проживає зі співмешканкою. У червні 2024 року син жінки повернувся з-за ґрат і став жити разом з ними в квартирі.

У жовтні чоловік виявив пропажу частини грошей, які він зберігав у своїй кімнаті під подушкою. Відразу запідозрив у крадіжці 10 600 гривень саме сина співмешканки, але той спочатку не хотів визнаватися. Тому потерпілий звернувся до поліції – тільки після цього син зізнався у скоєному, щиро попросив у нього вибачення, які він прийняв.

Він підкреслив, що співмешканка сильно захворіла, самостійно пересуватися вже не може, в зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду. Деякий час за нею доглядав він, але через похилий вік і неналежний стан здоров'я вже не в змозі не тільки доглядати за співмешканкою, але й за собою.

Ніяких близьких родичів у чоловіка немає. Після звільнення з в'язниці саме обвинувачений доглядає за ними обома, зокрема ходить за продуктами, готує їжу, заготовляє дрова, розпалює піч, доглядає за козами. У разі необхідності викликає швидку.

Претензій до сина співмешканки немає. Вважає, що той сам собі зашкодив, оскільки вкрадені гроші призначалися саме для придбання житла йому та матері, оскільки квартира потерпілому не належить. Після його смерті "правонаступники, безумовно, виселять з неї" обвинуваченого з його матір'ю.

Оскільки доглядати за літніми людьми через старість і безпорадний стан більше немає кому, просив суд призначити чоловікові покарання, не пов'язане з ув'язненням.

Софіївський суд визнав чоловіка винним у крадіжці, скоєній в умовах воєнного стану (частина 4 статті 185 Кримінального кодексу України).

Покаранням стали 5 років за ґратами, яке замінили 3 роками умовно.