Колаборанти у прокуратурі? Чому український прокурор допомагає російському бізнесу під час війни

В Україні уже понад 6 місяців йде кривава війна з російською агресією, і зусилля усієї країни спрямовані на те, щоб врятувати людей та забезпечити майбутнє країни – вільне, самостійне та ніяким чином не залежне від кривавого агресора. Тим часом правоохоронні органи займаються тим, що шукають не військових злочинців, а перебирають, так би мовити, історичні журнали у пошуку більш цікавих для себе особисто справ. Таким чином, у серпні військового 2022 року Київська міська прокуратура в особі прокурора Богданова О.М. активізувалася в поверненні збитків для російської компанії, яка займалася схемами на Одеському припортовому (ОПЗ). Ця справа вже мала б або бути вирішена з притягненням винних до відповідальності, або припасти нафталіновим пилом у архівах прокуратури, адже часу минуло багацько, а віз, як-то кажуть, і досі там.

Історія питання, або до чого тут замки у Франції

2018 році в українській пресі "вибухнула" історія українця Дмитра Малиновського, якого затримали у французькому замку в результаті спільної роботи поліцій Франції, Люксембургу та Європолу, через нібито підозрілі фінансові операції. Відомо, що у Європі триває кримінальне розслідування щодо Малиновського – пов’язане з тим же замком, у якому його затримали. Проте, такі справи є і в Україні.

Нагадаємо, йдеться про осінь 2018 року. Тоді у прокуратурі повідомили, що Малиновський у березні-квітні 2015 під виглядом укладення контракту на поставку мінеральних добрив виробництва ВАТ "Одеський припортовий завод" начебто заволодів грошовими коштами приватної компанії в сумі понад EUR12 млн. Також правоохоронцями встановлено, що Малиновський використовував завідомо підроблене свідоцтво про власну смерть щоб приховуватися від слідчих органів. "За результатами досудового слідства зазначеній особі заочно повідомлено про підозру у ч.4 ст.190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою)", - йдеться в повідомленні прокуратури міста Києва.

Продовження російської справи: що відбувається

У серпні несподівано відбулася чергова активність у справі Малиновського, яка з осені 2018 року перебувала у "комі". Прокурор Київської міської прокуратури Богданов О.М. звернувся до суду для отримання дозволу пришвидшити розслідування та вести його за так званою процедурою in absentia. Така процедура використовується, коли звинувачуваний переховується. Хоча зазвичай кримінальна справа повинна розглядатися лише у присутності того, хто підозрюється у злочині, адже законом передбачена процедура захисту. У даному випадку ця процедура, як мінімум, недоречна, адже місце знаходження потенційного злочинця відоме – він у Франції.

Здавалося б, звичайна кримінальна справа, шахрайство, розслідування. Проте не все так, як здається.

Справа, про яку так дбає нині прокурор Богданов, стосується того, що Малиновський нібито вкрав гроші у компанії Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd, що торгує мінеральними добривами.

Dreymoor – це відома компанія, що формально зареєстрована у Сінгапурі, проте насправді це суто російська компанія. Її бенефіціарним власником є громадянин російської федерації – Олександр Шишкін. Офіс ця компанія має у Москві у 5 хвилинах від Кремля, і торгує компанія добривами, які вироблять підсанкційні російські олігархи. Нагадаємо, що проти власників усіх великих виробників сектору мінеральних добрив рф введені міжнародні санкції (Уралкалій, ЄвроХім, Фосагро). Нагадаємо, власниками вказаних активів є російські олігархи із близького кола Володимира Путіна – Дмитро Мазепін, Андрій Мельниченко та Андрій Гур’єв.

Цікаво, що раніше росіяни вже намагалися відшкодувати свої заявлені збитки - вимагали в суді поставити продукцію від українського державного ПАТ "Одеський Припортовий завод". Проте, компанія 5 років тому програла позов у всіх трьох інстанціях через те, що укладала догори з офшором, а не напряму з ОПЗ. У рішенні суду тоді зазначили: "Касаційну скаргу Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd Company на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 залишити без задоволення". Йшлося про одну з найвідоміших схем для махінацій на закупівлях у держпідприємств – купівлю товару через офшорну прокладку. Ще однією схемою є продаж готової продукції, тобто мінеральних добрив, конкретним фірмам за заниженими цінами. Цим не раз грішили великі українські державні підприємства, наприклад, за часів Януковича регулярними покупцями "дешевих товарів" (газу, добрив) були структури олігарха Дмитра Фірташа.

Загалом, кажучи про згадану вище сингапурську компанію, можна згадати цікаву історія про те, як "ЄвроХім" (така ж російська компанія) судиться з компанією Dreymoor за те, що та платила хабарі менеджерам "ЄвроХім" за вигідні контракти. Ось такі методи роботи Dreymoor. Цікаво, чи застосовує Dreymoor такі методи і в цій справі в Україні.

Не військова тема: навіщо прокуратурі шахраї та махінатори

Висновки, що складаються в результаті цієї історії, не досить приємні - особливо для правоохоронних органів. Виявляється, п’яти років для вирішення справи Київській прокуратурі було недостатньо, а отже під час війни – саме час продовжити займатися нафталіновою справою, яка пов’язана фактично із процедурою повернення збитків, завданих шахрайськими схемами, російській компанії. Цікаво, що може бути далі – чи є у прокуратури механізми, щоб надіслати кошти, які будуть повернені, напряму росіянам чи кошти підуть до оффшорок, які публічного зв’язку з російськими бізнесменами не мають?

З огляду на публічний текст судового рішення, прокурор Богданов так хотів пришвидшити справу для російської компанії, що надав суду завідомо неправдиву інформацію про те, що місцезнаходження Малиновського невідоме та останній переховується від українських правоохоронних органів. Про це йдеться у рішенні суду.

Заява досить дивна, адже у 2018 році саме Київська міська прокуратура повідомила про те, що направлено запит про екстрадицію Малиновського, якого затримала поліція у Франції.

Загалом здається досить підозрілим той момент, що під час військового стану та повсякчасної боротьби українців з агресором прокуратуру так цікавлять збитки російських компаній. І ще - якщо продивитися судовий реєстр за період війни, там немає жодної справи, де б прокурор Богданов О.М. займався розслідуванням військових злочинів рф чи відшкодуванням збитків, завданих армією рф українському бізнесу. Однак є справи росіян та їх збитків в Україні. От такі справи в Київській прокуратурі через майже сім місяців повномасштабної війни.

Резонанс

Аналитика

Теги