Проєкт президента Росії Владіміра Путіна щодо збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу "Сила Сибири-2" надовго поставили на паузу. Так, Монголія – країна, через яку мала пройти труба завдовжки 2,5 тис. км, – не включила газопровід "Газпрому" до плану національного розвитку до 2028 року.
Про це пише The South China Morning Post, передає The Moscow Times.
Росія пропонувала Монголії окрім доходів від транзиту також отримувати газ із трубопроводу проєктною потужністю 50 млрд кубометрів на рік, проте Москві не вдалося домовитися з Пекіном.
"Ми вступаємо в довгу паузу, оскільки Москва більше не вірить, що може отримати від Пекіна угоду, яку хоче, і, ймовірно, проєкт відкладається до кращих часів", – заявив колишній член Ради безпеки Монголії Мунхнара Байарлхавга.
Путін ще 2022 року запропонував китайському лідеру Сі Цзіньпіну наростити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, щоб замінити "Газпрому" втрачений європейський ринок.
Але незважаючи на заяви про "стратегічне партнерство" без кордонів та поїздки Путіна до Пекіна, голова Китаю так і не дав "добро" на будівництво.
За даними Financial Times, каменем спотикання стала ціна газу: Китай вимагає опустити її до внутрішньоросійського рівня, тобто близько $60 за тисячу кубометрів, що вчетверо дешевше, ніж російський газ коштує Китаю зараз: $260 за тисячу кубометрів газопроводом "Сила Сибири-1".
Російська влада наприкінці минулого року стверджувала, що проєкт "Сила Сибири-2" знаходиться на високому ступені готовності й уже в першому кварталі 2024 року буде затверджено проєктну документацію. Після цього можна було починати будівництво.
Монголія розраховувала на надходження інвестицій за рахунок будівництва газопроводу, вартість якого оцінювали в $8-15 млрд, але "в Росії грошей немає, а Китай будувати не поспішає", пояснив експерт Шанхайської академії соціальних досліджень Лі Ліфан. Крім того, Пекін може побоюватися посилення російського впливу в Монголії.
Як зазначається, новий китайський контракт відчайдушно потрібен "Газпрому", який після початку повномасштабної війни проти України втратив дві третини експорту й минулого року продав за кордон рекордно низький обсяг газу з 1985 року. Підсумком став перший за чверть століття річний збиток, який становив 629 млрд руб.
Залишившись без можливості продавати газ, "Газпром" був змушений скоротити видобуток до мінімуму за всю свою історію. У першому півріччі 2024 року збиток газового бізнесу компанії міг скласти ще 480,6 млрд руб.
Наприкіні липня повідомлялося, що експорт російського газу "Газпромом" до Китаю у першому півріччі 2024 року вперше перевищив обсяги, які все ще купують деякі країни ЄС.
На початку червня 2024 року видання FT писало, що "Газпром" не зможе відновити обсяги експорту газу, втрачені внаслідок війни в Україні, принаймні протягом 10 років.
У травні цього року акції російського "Газпрому" на Московській біржі впали до мінімуму з 24 лютого 2022 року, коли після початку вторгнення в Україну обвалився увесь фондовий ринок РФ.
Автор: Галина Ялівець