Як пише Українська правда, ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже півмільйона працівників критичних галузей економіки.

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма розповів, що на зустрічах великі підприємства говорять, що вони можуть зупинитися, бо не вистачає людей.

"І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано", – сказав Шурма.

За його словами, зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого.

"Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тис. грн на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші", – пояснив Шурма.

Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тис. людей, необхідно економічно забронювати до 2 млн осіб.

Навколо критеріїв для економічного бронювання точаться дискусії.

Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні 2 млн та скільки це має принести доходів державі:

• на Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30-35 тис. грн на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тис.₴
• група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тис.₴ Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.

Модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.

У моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному "обіленні" економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети. Зазначається, що забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно.

Співрозмовники видання у Федерації роботодавців кажуть, що обидві названі суми – і зарплата в 35 тис. грн, і 20 тис. грн збір з роботодавця – недосяжні для більшості їхніх членів. Члени ФРУ готові платити за бронь близько 6 тис. грн на місяць за працівника.

Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету. За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 млрд до 350 млрд грн за рік.

Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 млрд грн, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що незабаром в Україні планують розробити новий справедливий механізм бронювання працівників підприємств, які підлягають військовому призову.

Автор: Галина Ялівець